new_etymology

One of the hottest names in music today very likely doesn’t exist. Meet Sienna Rose, the artist with three songs in Spotify’s Viral 50–USA playlist and all the characteristics of something generated by artificial intelligence(More details: https://www.rollingstone.com/music/music-news/sienna-rose-ai-artist-real-1235499068).

Rose’s Spotify bio(https://open.spotify.com/artist/6wq8iklwcF2dj0jtMpPvOJ), until recently, referred to the “neo-soul singer” with almost no social media presence as “anonymous.” But whatever was left of that anonymity vanished when human artist Selena Gomez posted an Instagram carousel from the Golden Globes to her 415 million followers using a track from Rose, prompting the internet to point out it’s almost assuredly AI.

Aventhis and The Velvet Sundown are AI music creations that attracted attention last summer due to their popularity on Spotify. Probably not coincidentally, Spotify announced stronger protections for flesh-and-blood creators in September that include:

* A new standard for credits to clearly state how AI was used in a track.

* Removing unauthorized voice clones.

* A spam filter that tracks mass uploads that look to game the payout system and prevents them from showing up in your recommendations.

Meanwhile, fellow music streamer Bandcamp announced a stricter policy on Tuesday, stating that music “generated wholly or in substantial part by AI is not permitted.”

However, Spotify struck licensing deals with Sony, Universal, and Warner in October to create “artist-first” AI music “in close consultation with artists, producers, and songwriters.

У Вашингтоні у Ukraine House до 19 січня діє виставка «Українські нонконформістські художники у Парижі 1980-х: у пошуках свободи самовираження». Експозиція має на меті познайомити американську публіку з маловідомою, але надзвичайно важливою сторінкою української історії мистецтва. Проєкт зосереджений на творчості митців, які сформувалися в умовах радянської системи, але свідомо обрали шлях художньої свободи всупереч ідеологічним обмеженням.

В експозиції представлені роботи чотирьох знакових українських художників – Володимира Макаренко, Антона Соломухи, Володимира Стрельникова та Віталія Сазонова. Усі вони здобули визнання ще у 1970-х роках, перебуваючи в Радянському Союзі, однак змушені були працювати в умовах жорсткої цензури та ідеологічного тиску «залізної завіси».

Макаренко Володимир (Volodymyr Makarenko) (нар. 1943) – український художник нон-конформіст. Навчався у Дніпропетровському художньому училищі у майстерні Я. Калашник. Дипломну роботу «У блакитному краю» було знищено, а художника звинуватили у формалізмі та позбавили можливості подальшого навчання в Україні. Переїхав до Ленінграда і вступив до Вищої школи монументального мистецтва ім. Мухіна (1963). Здобув диплом художника монументального розпису (1969) і того ж року став членом неформальної організації художників-нонконформістів, відомої на Заході як «Петербурзька група». Переїхав до Таллінна (1973), де знайомиться та експонується з місцевими художниками. Емігрує до Парижа (1981); отримав Срібну медаль Парижа за мистецьку спадщину (1987). Проводив виставки у Франції, Німеччині, США, Канаді, Швеції; співпрацює з європейськими та американськими галереями. Живе та працює у Парижі.

Соломуха Антон (1945-2015) – український художник. Народився у м. Київ. Навчався у Київському державному мистецькому інституті на факультеті реставрації ікони. Був зарахований до майстерні академіка Тетяни Яблонської. Здобув диплом художника-монументаліста (1973), іммігрував до Франції (1978). Працює у жанрі нарративно-фігуративного живопису (з 1980-х). Займається фотопроектами (з 2000). Відомий відкриттям нового жанру в сучасній фотографії – «фото-живописі», де у багатофігурних мізансценах фотографічне зображення поєднується з мальовничими пошуками. Жив і працював у Парижі.





Стрєльніков Володимир Володимирович (1911-1981) - живописець, графік, теоретик, педагог. Відвідував студію художника Кишинівського (1930–1936). Навчався в ОХІ у Д. Крайнєва, Т. Фраєрман, П. Волокидіна (1936-1954). З перервою викладав у мистецьких училищах Одеси, м. Херсон, у с. Водички. Учасник ВВВ. Член СГ СРСР (1953). Зробив відкриття "четвертого закону перспективи" (поч. 1950-х). З цього часу до кінця життя активно займався самостійною творчою діяльністю.






















Сазонов Віталій Захарович (1947, Забайкаллі – 1986, Мюнхен). Навчався на історичному факультеті Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова, Залишив ОДУ на 4-му курсі. 1967 став займатися живописом, з 1972 – професійно. З 1957 жив в Одесі. C 1980 Жив і працював у Німеччині.
































Нонконформістські художники 1980-х років – це митці, які здобули академічну освіту в найкращих художніх навчальних закладах СРСР, де домінував канон «соціалістичного реалізму». Проте з принципових міркувань вони відмовилися створювати полотна на революційні теми або ідеалізовані образи комуністичних лідерів і «героїв праці». Натомість художники звернулися до фігуративного та абстрактного живопису, намагаючись через мистецтво осмислити власне уявлення про «вільний світ».

Особливим джерелом натхнення для художників були успіхи їхніх земляків у французькій столиці, зокрема Василя Кандинського, активного учасника салону Іздебського та групи «Незалежних одеситів», а також Соні Делоне, однієї із засновниць орфізму. Їхній міжнародний успіх ставав доказом того, що українське мистецтво здатне бути частиною світового культурного процесу поза межами радянської ідеології.

Виставка демонструє шлях кожного з авторів до візуальної свободи – від сюрреалістичних мізансцен у дусі Марселя Дюшана та пастишів ренесансних композицій до кольорових площин, що перегукуються з живописом Марка Ротка. Важливу роль у формуванні художньої мови цих митців відіграв Париж, який у 1980-х роках став для них простором творчого звільнення та діалогу з європейським мистецтвом.

Організатори виставки підкреслюють, що проєкт став не лише мистецьким, а й філософським висловлюванням.

«Чи може художник, вихований на радянській пропаганді, бути вільним? Для кожного митця цієї виставки відповідь звучить однозначно: “так!”», – зазначається в описі експозиції.

Саме це питання стало концептуальним стрижнем виставки та об’єднало представлені роботи в єдину розповідь про спротив, вибір і свободу самовираження.

Проєкт у Ukraine House став важливою подією для української культурної присутності у США, представивши американській аудиторії художників, чия творчість народилася на перетині радянського минулого, європейського мистецького середовища та прагнення до внутрішньої свободи.

Виставка відкрита для широкої публіки включно до 19 січня за адресою: 2134 Kalorama Rd NW, Washington, D.C.